На Олімпіаду-2024 до Парижа змогли приїхати батьки львівської гімнастки Марії Височанської — капітанки команди в групових вправах
Несподівано для самої Марії зі служби відпустили її тата, пише DROBRO.
Марія Височанська разом із партнерками по команді – Діаною Баєвою, Аліною Мельник, Валерією Переметою та Кірою Ширикіною – зайняла третє місце у кваліфікації та впевнено пробилася до фіналу групового багатоборства. Це вже другий поспіль олімпійський фінал для Марії, після Токіо-2020.
За словами Височанської, виступ подарував гімнасткам «надзвичайні емоції», але найбільше її розчулила присутність на арені родини.
«Я так плакала, ви собі не уявляєте, бо тата не мали відпустити. Після виступу я їх знайшла, побачила – і тато з мамою мені махали. Чесно, я навіть не очікувала, що може бути таке. Чудеса бувають, вони стаються з нами – головне, в них вірити», – зізналася Марія Височанська.
Батько Марії, Олег Височанський, воює з початку російсько-української війни і захищав Донецький аеропорт. Після серйозного поранення в минулі роки, він повернувся на фронт з початком повномасштабного вторгнення. Виступ Марії на Олімпіаді був особливим для всієї родини, адже на Іграх у Токіо ніхто з рідних не зміг приїхати через ковідні обмеження.
«У художніх гімнасток спортивне життя коротке, тому вирішили, що не можна втратити цей шанс. Чоловік з фронту на попутках добрався до Києва, звідти — до Львова. А я в цей час купувала всі квитки до Парижа, які лишилися. У грозу летіли, з блискавками, але ми успішно добралися, не спізнилися, розібралися в паризькому метро! І ці емоції, які ми отримали… Бо могло всяке бути: вони могли не пройти кваліфікацію, але ми б теж їх підтримували. Це такий момент щастя. Коли твоя дитина здійснює те, про що мріяла, у неї все виходить, у її команди все виходить — і вони, щасливі, махають тобі рукою… У мене аж мурашки», – сказала мати спортсменки.
Батько львівської гімнастки приїхав із фронту на її виступ (Фото)https://t.co/DERAMjgjhw pic.twitter.com/ZT4V8JZ2vK
— DroBro7/24 (@DroBro10) August 10, 2024
«Коли Маруся була маленька, вона казала: «Я буду олімпійською чемпіонкою»», — згадує Олег Височанський.
Тому щоб побачити доньку на її омріяній Олімпіаді, він ще минулого року запланував відпустку на серпень.
«Але то війна, є обставини, логістика складна, — пояснює військовий труднощі з подібними планами. — Залежало ще від командира: чи відпустить, чи зрозуміє. Але це не так важливо для мене, як для моєї дитини, бо я їй обіцяв, що зможу, що приїду. Я зміг. Я щасливий».
