Підвищення соцвиплат, запуск ринку землі, COVID-сертифікати, нові тарифи на газ
Вже у липні в Україні очікують низку змін, які давно обговорюють.
Про основні новації та зміни, що очікують на українців від 1 липня 2021 року йдеться у матеріалі ТСН та Суспільне.
Збільшення прожиткового мінімуму
Держбюджет передбачає збільшення прожиткового мінімуму в Україні від 1 липня. Так, для працездатних українців він становитиме 2 тис. 379 грн.
До прожиткового мінімуму прив’язано багато виплат. Тобто, зростуть виплати із безробіття, виплати вагітним та щодо пологів, а також виплати одиноким матерям.
Таким чином, від 1 липня 2021 року прожитковий мінімум становитиме:
- для працездатних українців – 2 тис. 379 грн;
- для дітей віком до 6 років – 2 тис. 13 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 2 тис. 510 грн;
- для громадян, які втратили працездатність – 1 тис. 854 грн.
В Україні відкривається земельний ринок
1 липня в Україні припиняє дію мораторій на продаж землі, введений рівно 20 років тому, 2001-го. А разом з тим відкривається ринок землі. Відповідний закон №552-ІХ український парламент ухвалив у ніч проти 31 березня 2020 року.
«Ця норма закріплена в Конституції, але фактично була неможливою через дію мораторію. Немає жодної успішної країни, де діяв би мораторій на запровадження цивілізованого ринку землі. Від 1 липня його не буде і в Україні», – підкреслив 29 червня у своїй заяві очільник уряду Денис Шмигаль.
Українці зможуть вільно купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Щоправда, низка обмежень все ще лишається. Зокрема, для бізнесу: українські підприємства не зможуть купляти землю до 2024-го, а іноземні – зможуть лише в разі ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі. Іноземці, а також підприємства, власниками яких є іноземці, від 1 липня не зможуть ставати власниками українських сільськогосподарських земель. Але ця норма може бути скасована пізніше – законодавством передбачено проведення референдуму, на якому українці визначать, чи надавати іноземцям право купувати сільськогосподарські землі.
За даними Державної податкової служби, станом на 1 січня 2021 року нормативна оцінка гектару необроблюваних впродовж тривалого часу сільськогосподарських угідь коливалась від 21,4 тис. до 33,6 тис. грн, а вартість оброблюваних земель – від 27,0 тис. до 74,1 тис. грн залежно від регіонів.
Ціна електроенергії в Україні у липні залишається незмінною
Кабмін подовжив дію фіксованої ціни на електрику для населення в розмірі 1,68 грн за кВт-год до 1 серпня 2021 року. Варто зазначити, що чинний тариф – 1,68 гривні за кіловат-годину мав діяти лише до кінця червня і експерти припускали, що від 1 липня ціни на електрику можуть зрости. Але уряд вирішив залишити нинішню вартість ще на місяць – до 1 серпня.
Таким чином, уряд вніс зміни до постанови Кабміну №483 від 5 червня 2019 року “Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов’язків (ПСЗ) на учасників ринку електричної енергії для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії”, подовживши чинну редакцію ще на місяць. Раніше цього вимагали і у Міненерго України – там виступили за подовження терміну дії чинної моделі покладання спеціальних обов’язків на ринку електроенергії для населення до 1 серпня. Все це для того, аби захистити соціально вразливі верстви населення і забезпечити підприємствам можливість для модернізації виробничих потужностей та стабільної роботи.
Вартість газу для населення підвищиться
Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підвищила ціну на газ для населення у липні ще на 10% – до 13,13 грн за куб. м, тоді як річний фіксований тариф становить 7,96 грн за куб. м.
У червні ціну було підвищено до 11,94 грн за куб. м – таким чином липнева ціна на 10% вища за вартість у попередньому місяці.
Тоді у компанії зростання ціни пояснили ситуацією на європейському ринку, де ціни на газ є одними з найвищих за останні 4-5 років, і станом на початок червня продовжували зростати. Там додали, що така тенденція на європейському ринку зумовлена коливаннями цін на енергоринках, через те, що Російська Федерація штучно обмежує постачання газу з метою створення тиску для завершення будівництва газогону «Північний потік-2».
1 липня починають діяти підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів банків
Національний банк України запроваджує підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів банків. Підвищення відбудеться у два етапи:
- до 125% – від 1 липня 2021 року;
- до 150% – від 1 січня 2022 року.
Запровадження підвищених ваг ризику збільшить стійкість банків до потенційних кризових явищ, захистить сектор від накопичення системних ризиків і загалом сприятиме збереженню фінансової стабільності. Сегмент споживчого кредитування й надалі залишатиметься прибутковим та привабливим для банків, проте їхня кредитна політика стане зваженішою.
Поточні ваги ризику споживчих кредитів на рівні 100% та мінімальні вимоги достатності регулятивного капіталу 10% означають, що на кожні 10 грн кредиту банк повинен тримати 1 грн регулятивного капіталу. Двоетапне підвищення ваг ризику до 150% збільшить протягом 2021 року потребу в капіталі під споживчі кредити в півтора раза до 1,5 грн, створюючи додатковий запас 0,5 грн на випадок несприятливих умов. Таким чином, збільшиться частка незабезпечених споживчих кредитів, які банки фінансуватимуть не депозитами вкладників, а власним капіталом.
COVID-сертифікати
Міністерство цифрової трансформації з 1 липня розпочне бета-тестування “ковідних” сертифікатів у мобільному застосунку «Дія». Зареєструватися на тестування можуть ті, хто отримав два щеплення вакциною проти COVID-19.
Як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, документ у “Дії” підтверджуватиме статус про вакцинацію в Україні, на території ЄС та інших країнах. Його дійсність можна буде перевірити через QR-код. Крім того, пізніше «ковідний» сертифікат можна буде згенерувати після негативного результату ПЛР-тестів або якщо людина нещодавно перехворіла на COVID-19.
Реєстрація на бета-тестування «ковідних» сертифікатів відбувається на сайті “Дія”. Для того, щоб зареєструватися потрібно вказати особисті дані (прізвище, ім’я та телефон), а також зазначити операційну платформу телефону та пошту, за якою закріплений акаунт в AppStore чи Google Play. Усі тестувальники отримають доступ впродовж 48 годин.
Спрощена доставка до ЄС
Як повідомляє «Укрпошта», українські підприємці з 1 липня отримують спрощений режим доставки посилок до країн Європейського Союзу. Відтепер ключові торгові платформи світу можуть виступати податковим агентом продавців, зокрема й продавців з України. Завдяки цьому для останніх суттєво спроститься процедура оформлення відправлень до країн ЄС і скоротиться час проходження митного контролю.
«Ключові маркетплейси, такі як Etsy, eBay, Wish, Amazon та інші, будуть самостійно нараховувати ПДВ на проданий товар, який відправляється до Європи, і безпосередньо розраховуватися з податковими органами країн доставки. Для українських підприємців це означає, що всі посилки у напрямку Європи з товарами вартістю до 150 євро, які пройдуть правильне оформлення в особистому кабінеті “Укрпошти”, будуть максимально оперативно доставлятися й автоматично проходити митницю», — пояснили у компанії.
Податок на нерухомість
З 1 липня власники будинків, квартир та іншої нерухомості повинні заплатити податок на нерухомість, який нарахувався їм за 2020 рік. Рахунки повинні прийти до 1 липня 2021 року, і оплатити їх потрібно протягом 60 днів.
Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:
- Об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі: квартира перевищує 300 кв. метрів; житловий будинок перевищує 600 кв. метрів; площа різних типів об’єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів;
- Об’єкта/об’єктів оподаткування, використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Зазначається, що за прострочення оплати податку передбачений штраф у розмірі 10% від суми боргу за прострочення до 30 днів, понад 30 днів — 20%. Податок розраховується, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року — 4 723,00 гривень.
Крім того, у кожному регіоні ставку встановлює місцева влада, але вона не повинна перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати. У 2021 році максимальна сума — 70,8 гривні за квадратний метр. Податок сплачується за кожен квадратний метр для квартир площею понад 60 кв. метрів і будинків понад 120 кв. метрів.
Пошук незадекларованих працівників
Державна служба з питань праці разом з Податковою службою з 1 липня починають інспекції підприємств, які підозрюються у використанні незадекларованої праці.
До поля зору перевіряльників потраплятимуть роботодавці, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. За інформацією Міністерства економіки, такими вважаються, зокрема, компанії, що працюють у сфері торгівлі, сільського господарства, транспорту та організації харчування. Порушники отримуватимуть штраф у розмірі 60 тисяч гривень.
Автомобілі-«Фантоми»
З 1 липня на шляхах України з’являться поліцейські авто без розпізнавальних знаків, які ловитимуть порушників правил дорожнього руху. Так, для цього Державне агентство інфраструктурних проєктів закупило чотири автомобілі з комплексами фіксації порушень у попутному та зустрічному напрямках «Фантом».
Система фіксуватиме порушення під час руху і без попередження й зможе автоматично перевіряти машини у пошукових реєстрах. Також система зможе перевіряти номерні знаки-двійники та знищені знаки, виявляти авто, що перебувають у розшуку поліції та Державної виконавчої служби.
Центри контролю та профілактики по всій Україні
З 1 липня в усіх областях України та у Києві запрацюють Центри контролю та профілактики хвороб. Як повідомляла пресслужба Міністерства охорони здоров’я, нова система громадського здоров’я насамперед «направлена на розбудову потужної вертикалі епідемічного контролю у регіонах».
Зазначалося, що центри створюються завдяки об‘єднанню регіональних потужностей — лабораторних центрів, обласних центрів громадського здоров’я, підрозділів зі статистики та відділів моніторингу та оцінки, що вже існують.
«Ці центри будуть повністю відповідальні за контроль над хворобами в регіоні — від рутинного моніторингу показників, до прогнозування, виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них», — заявили у МОЗ.
Головні функції центрів полягатимуть у:
- забезпеченні епідеміологічного нагляду, санітарного та епідемічного благополуччя населення,
- захисті населення від інфекційних хвороб, попередженні та профілактики неінфекційних захворювань,
- підтримці біологічної безпеки та біологічного захисту, епідеміологічного нагляду (спостереження), імунопрофілактики, просвітницької роботи щодо здорового способу життя,
- запобіганні факторам ризику, боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів, реагуванні на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани у сфері охорони здоров’я тощо.
