Торгівля завжди була і лишається важливою сферою життя Києва. А де, як не на ринках, вона велася найактивніше? Мій Київ розповідає, де стояли найпопулярніші базари Києва, як надували м’ясо і що таке «євбазовський» жаргон.
Які були базари
Найпопулярнішими базарами в Києві початку 20-го століття вважалися Троїцький (зараз на його місці НСК «Олімпійський»), Єврейський базар або у народі Євбаз, на Галицькій площі (зараз там розташовується цирк), ринок на Володимирській площі (на його місці зараз Палац «Україна») і , звичайно, Бессарабський ринок.
Буба Касторський на базарі
Взагалі, базарна торгівля у Києві – це якийсь втрачений стиль життя, свого роду забуте мистецтво. «Зі знанням справи» про базарне життя 1900-х розповідав у своїй книзі актор Борис Січкін, який запам’ятався глядачам за роллю Буби Касторського з «Невловимих месників». Батько Бориса помер рано і діти (в сім’ї їх було семеро) намагалися самотужки допомагати сім’ї та заробляти на їжу.
«По сусідству з нашим будинком був Троїцький ринок. Коли базар надвечір стихав, там збиралися кишенькові злодії, домушники, грабіжники. Я для них виступав: на дерев’яних стійках бив чечітку, циганські танці, «Яблучко», «Бариню». Згодом перейшов на танець із куплетами. Карні злочинці до мене ставилися добре, а головне, рятували мене від голоду», – розповідає Борис Січкін. Втім, танці були не єдиним способом заробітку.
Євбаз-жаргон
Була на Євбазі свою мова. Про неї писав Михайло Френкель в оповіданнях «Справа була на Євбазі». “Шишами, шаствуйздра!”, так привітав Михайла його старий друг, з яким вони разом виросли на околицях Євбаза. Здавалося б, якась плутанина. Але якщо розібратися, то все дуже просто. Головний принцип «євбазівської» мови полягав у тому, щоб переставляти склади в словах та додавати «ш». Виходить, що дивна фраза означає лише «Миша, здравствуй!».
Для чого було винайдено цей жаргон, ніхто зараз точно не скаже. Можливо, щоб продавці могли перемовлятися між собою так, щоби не розуміли оточуючі? Хто знає, але хлопці, які снували базаром, активно використовували «діалект» між собою.
Надувне м’ясо
Зараз покупці зляться на те, що м’ясо накачують рідиною і, наприклад, куряче філе після приготування зменшується в два рази. У 1900-х хімічна промисловість була розвинена не так сильно, і торговці на базарах мали свої хитрощі «вигідної» торгівлі.
Наприклад, один такий спосіб розкрили в газеті «Киянин» у 1889 році. «Наші м’ясники надувають м’ясо за допомогою невеликих трубочок, у які повітря вдується іноді хутрами, а здебільшого ротом. Такий спосіб обробки м’яса прямо спрямовано на оману покупців, т.к. при цьому м’ясники продають їм найгірше м’ясо як краще». Добре, що зараз такі махінації на ринках не використовують. У ході, звісно, є нові, але це вже зовсім інша історія.
Ринки були окремим світом, який живе за своїми законами та правилами. Нині багатьох із них уже давним-давно немає, але їхні історії живі й розповідають про колоритні персонажі та життя сотень людей, пов’язаних із торговими рядами на Євбазі чи Троїцькому.
Більше про київські ринки у минулому столітті ви можете дізнатись у великому матеріалі від My-Kiev.com. Зокрема, ви дізнаєтесь, чому акторська майстерність була важливою для продавців, та яку роль на ринку грала китайська спільнота.
