Чимало людей з нашого карпатського краю задумувались, що могло б бути в разі успішного завершення проєкту “Стрийське водосховище” (Протиповеневі міроприємства на р. Стрий)
З давніх часів в нашому Карпатському регіоні під час проходження паводків народне господарство та людські садиби зазнавали величезних втрат, це і руйнування доріг, і руйнування мостів, руйнування житлових та господарських будівель та городини, руйнування водозабірних свердловин, руйнування ліній електропередач та багато інших бід на голови людей які проживали в заплаві річки Стрий та її притоках від постійних паводків.
Враховуючи всі ці проблеми було прийнято рішення про будівництво на ріці Стрий водосховища, для регулювання стоку на цій ріці, яке мало стати наймасштабнішим гідротехнічним об’єктом на теренах західної України в далекі 80-ті роки минулого століття.
Підготовчі роботи, та роботи по відселенню хутора Ровінь і села Довге
Оскільки по завершенню даного будівництва мали бути затопленими села Довге, Рибник і частково Новий Кропивник виникла необхідність в переселенні людей за межі водосховища, що звичайно не могло сподобатись більшості жителів цих територій.
Вибране місце під будівництво нового житла та постійне інформування людей про переваги переїзду заключалися в тому, що людям виплачували кошти за нерухомість згідно з оцінкою майна, що мало руйнуватися і будівництво нового в селі Попелі поряд з Бориславом за кошт держави. Виходячи з цього можна припустити що нікого патиком з сіл не ганяли, хоча і були незадоволені, яким цілий світ забагато, а пів замало (в сучасності – кацапська натура, свого болота мало лізуть в чужі городи). Переселенням займалася Дрогобицька районна Рада в особі заступника голови Лялюка Д.М.
Також цьому є підтвердження від людей які брали безпосередню участь в цьому грандіозному будівництві. Так в наступній частині статті ми вас познайомимо з людиною яка керувала проєктом і знає про будову не з переказів (одна баба сказала), а з середини події. Це буде інтерв’ю з одним із виконробів ПМК 72 тресту Західводбуд Крамарем Михайлом Дмитровичем. Та це буде трохи згодом.
А зараз напротивагу невігластву, якого багато в мережі стосовно даного будівництва, і це не для того, щоб когось образити, а для більшої освідченості людей, яким цікава дана тема. Тому продовжимо ознайомлювати вас з процесом.
Так от в 1979 році по заявці Міністерства Водного Господарства України (міністр Гаркуша М.В.) совітським керівництвом було прийняте рішення про будівництво Водосховища на ріці Стрий в районі хутора Ровінь, Дрогобицького району Львівської області.
Слід зауважити що цьому рішенню передували великі пошукові роботи на площадці водосховища, які включали в себе: геодезичні роботи, геологічні і гідрологічні дослідження, а також інші необхідні вимірювальні заходи для виготовлення проєктно кошторисної документації. Ці дослідження проводив Київський ДІПРОВОДГОП (Державний інститут проєктування водного господарства). Головний інженер проєкту (ГІП) Юрченко Василь Григорович. Замовником будівництва був Львівський Облводгосп на чолі з паном Оліником.
Отже, після всіх перерахованих і вирішених процедур, по дослідженні, по виготовленні документації та затвердженні її на самому високому рівні на терени майбутнього будівництва був висаджений десант будівельників Дрогобицького ПМК №72 на чолі з Мельковичем Іваном Іллічем. На той час очолював ПМК№72 Горюн Анатолій Всеволодович. Десант складався з таких спеціалістів: геодезиста, бульдозеристів, екскаваторників, шоферів КРАЗів і КАМАЗів завдання яких було побудувати дорогу по лівому березі Стрий від села Сопіт Сколівського району до хутора Ровінь і будівельної площадки. Щоб зрозуміти обсяг роботи на півтора року, відмітимо, що висота насипу дороги складала більше 4-х метрів. Паралельно була відведена площадка в селі Верхнє Синєвидне біля річки Опір для будівництва новоствореної ПМК № 190 (керівники Титов, згодом Самолюк), в завдання якої входило будівництво дробильно-сортувального господарства, колії від Сколівської ж/д станції, котельні та адмін корпусу.
Наступним етапом підготовчих робіт було будівництво будинку управління і експлуатації Гідровузлом…
Далі буде.
