Хатіко став відомий у Японії після газетної статті у 1932 році, його історія — це історія про вірність і відданість
Хатіко народився у листопаді 1923 року. Фермер вирішив подарувати цуценя професору Хідесабуро Уено, який працював у Токійському університеті. Ім’я пса — від хаті («вісім») і суфікса (ко:), що означає прив’язаність чи залежність, оскільки пес був восьмий собакою професора, пише DROBRO.
Коли Хатіко підріс, він скрізь неодмінно йшов за своїм господарем. Собака щодня проводжав господаря на роботу до входу на станцію Сібуя, а потім, о 3 годині дня, знову повертався туди, щоб зустріти його з поїзда.
21 травня 1925 року у професора в університеті стався інсульт. Лікарі не змогли врятувати йому життя і додому він уже не повернувся. Хатіко на той момент було 18 місяців. Того дня він так і не дочекався господаря, але почав приходити на станцію щодня, терпляче чекаючи на нього до пізнього вечора. Ночував він на ганку професорського будинку.
Хатіко приходив на станцію протягом дев’яти років аж до смерті. Про нього писали вірші та хайку. Смерть Хатіко 1935 року потрапила на перші сторінки багатьох газет.
Багато японців впевнені, що приклад Хатіко навчив того, як важливо зберігати віру в когось.
Сьогодні на цьму вокзалі стоїть пам’ятник найвідданішому створінню на Землі.
