За останніх 5-6 років матеріально – технічна база медичних установ Дрогобича і Стебника значно оновилася, замість старого устаткування та обладнання прийшли більш сучасні
Відповідно, і це природний процес, відбулася ротація кадрів – керівні місця посіли молоді фахівці, які відповідально і серйозно ввімкнули своє вміння та енергію на покращення стану справ у своїх медустановах. І це відразу кидається у вічі, переступивши поріг лікарень, поліклінік, передає DROBRO.
Успішно втілюють у конкретні справи задуми, передусім відділу охорони здоров’я ДМР керівники головної лікарні міста Андрій Коцюба, Стебницької лікарні Наталя Стецик, поліклініки Юлія Гончаренко. Нещодавно очолила так звану у народі п’яту лікарню (тепер районну поліклініку на вул. Стрийській) Леся Остапенко.
«Свіжа кров» завжди дає поштовх у реалізації будь-яких сміливих проєктів і якщо перші три керівники уже добилися помітних результатів на своїх місцях, то новопризначеному керівникові доведеться ще «гарувати» в поті чола, щоб наблизитися до показників своїх колег. Мається на увазі як у плані облаштування побутових умов так і лікувальному процесі. Втім, цікаво буде довідатися, що собі напланувала п. Леся. Але передусім розпитаємо її; звідки вона родом, яку спеціальність здобула, якими були її фахово-медичні щаблі до цього.
Зазвичай кожний новопризначений керівник підбирає собі кадри на ключові посади. Чи скористалися Ви своїм статусом та правом. Леся Миколаївна народилася у Ролеві, середню школу із золотою медаллю закінчила у Добрівлянах. Медичну освіту здобула у Полтаві у 2000 році, диплом лікаря отримала з відзнакою. Далі була інтернатура у Львівському медінституті, Дрогобицькій міській лікарні, робота на посаді дільничого терапевта, відтак – заввідділенням первинної допомоги у Трускавецькій лікарні. З 2019 р. п. Леся призначена заступником головного лікаря з лікувальної роботи у Дрогобицькій міській поліклініці.
Леся Миколаївна з 2003 по 2004 рік перебувала на посаді медичного директора Дрогобицької міської лікарні. Із жовтня минулого року вона очолила КНП «Дрогобицька районна поліклініка», яка надає свої медичні послуги з мобільної паліативної допомоги (це заходи, які тимчасово полегшують перебіг захворювання, але не ліквідовують його). До складу мобільної бригади входять лікарі різних спеціальностей; лікарі-терапевти, лікар-хірург та лікар-невропатолог.
До речі медичні послуги надаються безкоштовно за програмою медичних гарантій при наявності е- направлення на нестанційну мобільну допомогу за місцем перебування пацієнта (вдома), а також передбачена консультація засобами зв’язку. Слід нагадати, що до Дрогобицької ОТГ входить 31 село, окрім міст Дрогобича та Стебника. Поки що Леся Миколаївна ніяких поспішних кроків щодо ротаційних перестановок не робить. І це є свідченням мудрості цієї жінки. Хоча у штаті працює 160 працівників різних професій та посад, з яких 46 відсотків пенсійного віку. Вона хоче вочевидь пересвідчитися у фаховості та відповідальності кожного, зокрема лікаря. За своїм характером й цілеспрямованістю п. Леся довіряє своїй аналітиці, яка ґрунтується на власному досвіді та уставленим принципам, тому вона відкидає будь-які суб’єктивні підказки доброзичливців. І це, мабуть, зрозуміли і збагнули в колективі.
Зараз на порядку денному у районній поліклініці актуальне завдання – укласти з Національною службою охорони здоров’я України угоду щодо фінансування установи на 2025 рік. І хоч минуло всього три місяці як п. Леся приступила до своїх обов’язків керівника поліклініки, але уже відчутні певні позитивні зрушення – повернувся пацієнт. Бо, зокрема на одній із її ділянок професійно та злагоджено запрацював кардіологічний центр. Орієнтири колективу визначені, здорові амбіції її керівника щодо виведення на нову якісну орбіту установи вселяють надію, що все буде добре у КНП «Дрогобицька районна лікарня».
В. Т.
P.S. Леся Миколаївна передусім зосереджена на формуванні якісного і професійного підходу до лікарської практики, а уже згодом зануриться у побутову складову, а це, зокрема облаштування під’їзної дороги до поліклініки…
Більше в друкованій версії часопису “Галицька Зоря”