У всіх макрорегіонах України, окрім Донбасу, більшість населення схиляється до думки про існування серйозної загрози повномасштабної агресії з боку РФ
Результати загальнонаціонального дослідження, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології 1-12 лютого, передаэ DROBRO.
“Станом на першу декаду лютого 39% населення України вважала, що загроза повномасштабної агресії з боку РФ є або дуже імовірною, або неминучою. Ще 33% опитаних схиляються до того, що загроза зі сторони РФ хоч і не велика, однак можлива. У відсутність взагалі будь-якої загрози з боку східного сусіда вірить лише 7% українців.
У всіх макрорегіонах України, окрім Донбасу, більшість населення схиляється до того, що нині існує серйозна загроза повномасштабної агресії з боку РФ”.
Найбільше цю тезу підтримує населення на заході України (49%). Тих, хто вважає таку загрозу незначною, найбільше серед жителів підконтрольних частин Донбасу (64%). Більшість із тих, хто зовсім не вірить у загрозу агресії з боку Росії, проживає на Сході (15%).
Абсолютна більшість українців (61%) покладає відповідальність за зростання загрози війни на керівництво Росії. Цю точку зору поділяє більшість населення на Заході (84%), Півдні (59%), Сході (41%) та у центральній частині України (60%).
Чверть громадян України вважає, що провина лежить на керівництві України. Ця думка домінує тільки на підконтрольних Україні частинах Луганської та Донецької областей (53%).
На противагу російському наративу про захист російськомовних, 44% серед російськомовних українців вважають, що саме Росія несе основну відповідальність за нинішню напруженість.
У разі загострення воєнного конфлікту, 43% українців виступають проти будь-яких поступок Росії, навіть за умови обіцянок з боку РФ припинити агресію проти України.
Вказано, що таку позицію поділяє більшість респондентів у всіх вікових групах. До того ж серед респондентів віком до 30 років майже вдвічі менше тих, хто готовий відмовитися від вступу України до НАТО, порівняно з респондентами віком за 54 роки.
Як на Заході (55%), так і на Півдні (40%), Сході (29%) та Центрі (45%) більшість місцевого населення не готові підтримати українську владу, якщо та вирішить задля досягнення миру піти на поступки російській владі. Винятком є Донбас, де більшість (52%) вважає, що український уряд має відмовитися від вступу України до НАТО, оскільки це, на їх думку, може зупинити агресію з боку Росії.
Більшість українців (36%) вважає потенційний наступ на Україну з території Білорусі малоймовірним. Чверть оцінює рівень загрози як середній і лише 12% вважає такий сценарій дуже ймовірним.
Порівняно з груднем 2021 року, на 5% зросла кількість охочих доєднатися до добровольчих сил для протидії військовій агресії РФ у разі нового вторгнення до України.
Станом на лютий 2022 року загалом таких 14% українців. Ще 8% готові боронити Україну у лавах Збройних Сил. 25% надаватимуть посильну невійськову допомогу.
Таким чином майже половина (48%) громадян України будуть або воювати, або надавати допомогу армії. 18% лише намагатимуться вижити, 3% – виїхати за кордон. Одночасно з тим, за менше ніж три місяці на 9% скоротилася частка українців (до 14%), які взагалі не вірять у нове вторгнення РФ.
Чоловіки наразі активніше за жінок готові йти воювати як у складі ЗСУ (+13% порівняно з жінками), так і у складі добровольчих батальйонів (+16%), тоді як жінки більше надають перевагу невійськовій допомозі (+15% порівняно з чоловіками). Однак, як свідчать результати опитування, близько 10% українських жінок готові зі зброєю в руках боротися проти військової агресії РФ.
Йти воювати найактивніше готова молодь: серед респондентів до 30 років 31% повідомили, що готові вступити до ЗСУ чи добровольчих сил. Серед громадян старших 54 років, порівняно з іншими віковими категоріями, частіше (різниця 18% з групою “молодше 30”) поширена позиція, що у разі нового вторгнення РФ вони будуть намагатися просто вижити.
Однак серед молоді більше охочих виїхати з країни – 6%, що означає, що у разі нового військового вторгнення Україну чекає відчутний відтік молодих кадрів.
