У Трускавці на Майдані Незалежності гучно, весело та дружно святкували День Вишиванки
Вже декілька років існує гарна трускавецька традиція – свято Вишиванки розпочинається тоді, коли школярі НВК “СЗШ 2-гімназія” розгортають символи Дня – вишивану сорочку та рушник з вишитою картою України. Створення символів української культури і самобутності об’єднало у спільній роботі різні покоління: вчителів, батьків і дітей. Порадіти та привітати одне одного зі святом біля головної сцени міста прийшло багато людей, цьому посприяла, як погода, так і послаблення карантинних обмежень на території Трускавця.
Зі сцени до присутніх гостей свята звернувся міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та привітав усіх з улюбленим травневим Днем Вишиванки. Він зазначив, що 15 років пролетіло як мить від часу, коли вперше було започатковане це чудове свято. «Навколо нашого національного символу об’єднуються трускавчани і це не може не радувати. У наших школах є чимало місць де використані елементи вишиванки, чи це вестибюль та шкільний майдан першої школи, у другій школі, також, бережуть традицію і, навіть, виходили на Рекорд України зі своєю найбільшою вишитою сорочкою, яку зараз бачимо. Такі речі зближують нас та вчать молоде покоління любити своє рідне. Дякуювати Богу за цю ласку, що можемо сьогодні так гарно відзначити це свято української Вишиванки», зазначив Андрій Кульчинський.
Ведучі свята Володимир Наконечний та Людмила Лесишак, одних за одними, запрошували на сцену талановитих юних трускавчан. Хореографічний ансамбль «Золоті Діти» школи мистецтв ім. Р. Савицького виконали українські танці: «Поліську польку», «Гуцульський» та «Козацька шапка». Анна Нєлєпін привітала присутніх віршем «Я вишию сорочку», а чарівну пісню про Вишиванку співала вокалістка, Ольга Сенюга (Народний Дім Трускавця).
Надзвичайною окрасою свята у Трускавці стали унікальні вишиті полотна митця з села Модричі Степана Бориславського. Пан Степан приїхав на свято з родиною, мамою та сином, адже, очевидно, що велике натхнення та підтримку черпає саме від свого роду. Про його мистецьку творчість розповіла Олена Білас-Березова, директор музею М. Біласа. На сцені були представлені вишиті ікони майстра, які він творить за старовинним методом. В основі творчості Степана Бориславського історія життя Ісуса Христа, яку він зобразив в 14 стаціях Хресної дороги у вишивці. Крім релігійної тематики, вишивальник створює барвисті килимки, портрети на теми української історії та літератури. Вишивані шедеври можна було оглянути, поспілкуватись з паном Степаном та зробити пам’ятні світлини.
А на завершення учні усіх трускавецьких шкіл, одягнуті в яскраві вишиванки, танцювали запальні банси. Атмосфера свята була настільки позитивною та приємною, що чимало присутніх і собі пробували повторити рухи та весело підспівувати разом зі школярами.
