Вічна пам`ять тобі, воїне Романе
Чоловік загинув, боронячи Вітчизну від московських зайд, пішов на фронт, ні на мить не вагаючись, до останнього дня життя мріючи про Перемогу та мир для України.
Як пише ТМР, Невимовні жаль та туга огортають душу, коли стоїш перед труною Патріота, Воїна, Українця, коли розумієш, яку непоправну втрату оплакують родина, друзі, вся громада.
Попрощатися з Романом Жуком у недільний полудень 29 січня прийшла величезна кількість людей. До церкви святого пророка Іллі прийшли родина, друзі дитинства та юності, сусіди та знайомі. Прийшли керівництво міста та району, прийшли вчителі та однокласники, а також друзі-волонтери з Гуманітарного штабу м. Трускавця, з якими Роман допомагав фронту. Прийшли всі, хто розуміє – жертва Романа Жука не є марною, вона змушує нас до задуми-рефлексії, спонукає жертвувати на ЗСУ, молитися за українську Перемогу та наближати її в різний спосіб кожен на своєму місці. Віддати честь Воїну прийшли і бойові побратими, для котрих друг Аркан був дійсно Приятелем з великої літери, передає DROBRO.
За Романом Жуком плакало все місто, в останню путь його проводжала вся Трускавецька громада. Навіть небо не стрималося від сліз, котрі замерзали і блищали у відблисках автомобільних фар. Сумні мелодії «Вічної пам`яті» та «Пливе кача» супроводжували новітнього Героя до місця останнього спочинку на трускавецькому цвинтарі.
Не вберегли ми тебе, друже Романе, наш новітній Герою, Воїне, котрий задля нас віддав найцінніше – життя. Пробач нас і воюй за правду та Україну в лавах Небесного Війська. Ти назавжди залишишся у нашій пам`яті, у наших серцях таким, яким тебе востаннє бачили живим – усміхненим, доброзичливим, приємним, людяним, щирим.